Вторник, 19.09.2017, 22:24
 
Главная Регистрация Вход
Приветствую Вас, Гость · RSS
Меню сайта
Категории каталога
Визначні місця [2]
Цікаві статті [4]
Вірші про Кролевець [2]
Наш опрос
Оцените этот сайт
Всего ответов: 153
 Каталог статей
Главная » Статьи » Цікаві статті

Історія герба м. Кролевець

ГЕРБ МІСТА

Герб

Печатка









На сході древньої Чернігово-Сіверської землі лежить місто Кролевець. Дата його заснування і сьогодні остаточно не з’ясована. У XІV - XVст. Кролевець входив до складу Великого князівства Литовського (принаймі так вважає С.Кучинський, бо ми бачимо Кролевець на карті, вміщеній у його праці “Zіemіe czernіhowsko-sіewіerskіe pod rzadamі Lіtwy”. – Warszawa, 1936). О.Шафонський пише, що Кролевець “начало свое получил” у 1601р.

Заселяють його вихідці з Правобережної України. Ця дата “1601р.” викликає сумнів у П.Червінського, при цьому він посилається на універсал Остряниці 1638р., де сам Кролевець згадується вперше і називається вже повітовим містом.

Усі ці розбіжності, на нашу думку, пов’язані з браком документальних джерел та широких археологічних досліджень. Важливою датою в історії Кролевця є 1644р., у якому йому надано Магдебурзьке право. Містом почав управляти виборний орган – магістрат, який складався з війта, бурмистра та райців. Для затвердження документів він мав печатку з міським гербом. Найранішим описом печатки є спроба 1671р., Г.Милорадовича: “На печатці зображена богиня правосуддя з вагами у лівій руці, інші ж частини печатки протерті так, що неможливо встановити зміст напису та зображення; довкола слова також незрозуміло вийшли, можна тільки прочитати два слова: “MAESTATІ REGІІ”. Але Г.Милорадович помиляється у трактуванні зображення, що пояснюється неякісним відбитком. Пізніші дослідники уточнюють: “У його гербі (тобто Кролевця - І.С.) (1644) було зображення архангела Михайла, так само як і в київському і гадяцькому гербах, але кролевецький архангел тримає у лівій руці золоті ваги, що фігурують тут як символ торгівлі”.

На жаль, після Милорадовича більш ніхто не описував міської кроловецької печатки. Тому привертають до себе увагу три відбитки, які були виявлені при опрацюванні документів XVІІІст., що зберігаються у фондах Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського. Перший відбиток – на “урядовому церекграфу” від 2 вересня 1700р., де йдеться про борг Карпа Кіндратовича Шолканцова, калузького купця, Івану Петровичу Забіллі. Справу розглядав “уряд меский кролевецкий” - сотник Іван Маковський, отаман городовий Федір Король, війт Григорій Мартинович, бурмистри Іван Андрійович та Федір Йосипович. Документ був складений під час кролевецького ярмарку (дата якого, до речі, не збігається з поданою О.Шафонським – 14 вересня). Міська печатка овальної форми, 40 х 33мм, у центрі – зображення архангела Михайла у довгій одежі (мабуть, це і спричинило помилку Г.Милорадовича, який побачив тут саме богиню), з крилами, у лівій руці він тримає терези, у правій – меч. Під його ногами – звитий вузлом змій, над головою архангела – голівки янголів. Ліворуч від нього якась споруда, що нагадує альтанку чи намет на чотирьох стовпах. По колу йде напис латинською мовою (нажаль, нечіткий): “+ SІGІLLVM CІVІTATІS …GІ І : SANCTE MІCHAEL ORA PRO …” Якщо третє слово “REGІ І” , як прочитав Милорадович, а завершується напис скороченим варіантом фрази “ORA PRO NOBІS”, то маємо – “Печатка міста Королівського (тобто Кролевця – ред.): святий Михайло – молись за нас”. Другий відбиток міської печатки вміщено на “урядовому листі”, який був виданий “бунчуковому товаришу, енеральной артилерии хорунжому” пану Івану Забіллі 22 травня 1730р. з приводу купівлі лісу та сіножатей у козаків села Ревутинець (зараз - Реутинці) Дем’яна та Василя Мартиненків. Лист був складений у сотенному кролевецькому правлінні і має підписи сотника кролевецького Костянтина Генваровського, отамана городового Гаврила Терещенка, сотенного писаря Іллі Каменського, війта Івана Нежинця, бурмистрів Івана Яременка та Дмитра Денисова. Ця печатка повністю ідентична печатці 1700 р. За технікою виконання всі згадані печатки паперово-воскові.

Третій відбиток містить у собі “Книга расходная управы гончарской для записка могущаго быть по оной управе расхода денег. Учинена до истечения 1790 года”, на 44-му аркуші. Відбиток зроблено на червоному сургучі, він круглий, діаметром 28 мм, у центрі зображення герба Російської імперії. На грудях орла щиток, у якому зображення архангела Михайла ідентичне, в основному, описаному вище, по колу йде напис – “Печать Кролевецкаго городо … Магистрата”.

Як бачимо, архангел Михайло стійко утримується на міському гербі протягом XVІІ - XVІІІст. Тому не дивно, що у ході адміністративної реформи 1781р. на Лівобережній Україні, коли вона була поділена на три намісництва, у числі інших міст Кролевцю був призначений саме архангел Михайло як міський герб 4 червня 1782р.: “Архангел Михайло в одежі воїна, стоїть на чорному змієві, зв’язаному у вузол, тримає в одній руці оголений меч, а в іншій – ваги золоті у синьому полі”.

На перший погляд, тут протиріччя – герб використовується майже 138 років, а затверджується лише у 1782 р. Річ у тім, що коли українські міста увійшли до складу Росії, то не всі одержали підтвердження свого статусу “Магдебурзького” міста, тобто права на самоврядування, а значить, і права користуватися печаткою та гербом, і серед них був Кролевець. Але міська влада дуже цінувала цей статус, бо він давав певні привілеї, особливо економічні, і тому продовжувала вживати старі печатки і герби, посилаючись на королівські привілеї. Царський уряд у свою чергу боявся тиснути у цьому питанні, бо добре розумів, яке може бути невдоволення міського населення Гетьманщини, тим більш, що він мав значнішу мету – повну асиміляцію України. І що цікаво, Кролевець, крім того, що продовжував користатися старою печаткою з гербом, зберіг напис на ній латинською і її зміст на відміну від інших міст, які додали у свої печатки слова “их царского величества”, що вказували на їхню підлеглість царату. Старість зображення архангела Михайла на печатці Кролевця також пояснюється дуже давнім корінням його шанування на Русі, особливо церквою, і не слід забувати, що у середні віки людина сприймала світ через релігію, тому християнські емблеми були дуже поширені. Михайло (“хто яко Бог”) виступає як заступник свого народу, як архістратиг очолює небесне воїнство в остаточній битві з силами зла. Ми бачимо його в обладунках, з мечем, під ногами у нього чорний змій – символ зла, сатани. Це втілення варіанту древнього дохристиянського змієборського міфа. Крім того, Михайло виступає у ролі янгола милосердя та просителя за людей перед Богом. Він супроводжує душі праведників до воріт небесного Єрусалима, де дозволяє їм вхід (тому, мабуть, у його руці терези – символ правосуддя).

Архангел також виконує роль учителя, що навчив людство скотарства, хліборобства та ремесел. У Київській Русі він вважався покровителем князів і ратної слави. На честь св. Михайла називали монастирі, церкви, малювали ікони. Ми бачимо його зображення на гетьманських та козацьких корогвах, у міських гербах. В експозиції Чернігівського історичного музею представлені прапори з гербами повітових міст, що входили до складу Чернігівської губернії, і були виткані кролевецькими майстрами на честь 1000-ліття Чернігова у 1908 р. Є серед них і герб Кролевця.

Варто нагадати, що архангел Михайло зображався на щиті синього кольору і це не випадково: синя барва – символ краси, величі, м’якості. Добре, що сучасний герб Кролевця, нагадує і язичницькі часи, і Київську Русь, і козаччину, а синій колір підкреслює красу і велич, м’які краєвиди цього чудового українського міста.

Сучасний герб
Автор: Игорь Ситий

Категория: Цікаві статті | Добавил: feuer (11.04.2008)
Просмотров: 2940 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 4.0/5 |
Всего комментариев: 1
1  
Отлично написано. Единственная просьба - укажите источники.
В противном случае не очень достоверная информация получается

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика